11. А якщо вона в домі чоловіка свого дала обітницю чи поклала зарок на душу свою з присягою,
12. І чоловік її, зачувши, буде мовчати, і не заборонить їй, то всі обітниці її справдяться, і всякий зарок, якого вона поклала на душу свою, справдиться.
13. А якщо чоловік її, зачувши, відкинув їх, то всі обітниці її, які вийшли з уст її, і зароки душі її не справдяться; чоловік її вчинив їх пустими, і Господь простить їй.
14. Усяка обітниця і всякий зарок із присягою, щоб упокорити душу, чоловік її може пітдвердити, і чоловік її може зробити пустим.
15. А якщо чоловік її мовчав про те день за днем, то тим самим утвердив усі обітниці її, і всі зароки її, котрі на ній, потвердив, тому що він, зачувши, мовчав про те.
16. А якщо відкинув їх, після того, як зачув, то він узяв на себе гріха її.