14. І підвелися князі моавські, і прийшли до Балака, і сказали йому: Не погодився Валаам йти з нами.
15. Балак послав іще князів, більш поважніших від перших.
16. І прийшли вони до Валаама, і сказали йому: так говорить Балак, син Ціппорів: Не відмовся прийти до мене.
17. Я виявлю тобі велику честь і вчиню тобі все, що скажеш мені. Прошу, прийди ж і прокляни мені народ сей.
18. І відповідав Валаам, і сказав служникам Балаковим: А хоч би Балак давав мені повнісінький дім свій срібла і золота, я не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і вчинити щось менше, або більше.
19. Тому лишіться тут і ви на ніч, і я довідаюся, чи не скаже мені Господь більше.
20. І прийшов Бог до Валаама вночі, і сказав йому: Якщо люди ці прийдуть кликати тебе, підведися, піди з ними; але роби тільки те, що Я буду говорити тобі.
21. Валаам підвівся вранці, засідлав віслючку свою і рушив із князями моавськими.
22. І спалахнув гнів Божий за те, що він пішов, і став Ангел Господній на шляху, щоб зупинити його. Він їхав на віслючці своїй, і з ним двоє служників його.
23. І побачила віслючка Ангела Господнього, який стояв на шляху з оголеним мечем у руці, і звернула віслючка з дороги, і пішла у поле; а Валаам почав бити віслючку, щоб завернути її на шлях.
24. І став Ангел Господній на вузькій дорозі, поміж виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.