5. І ремствував народ на Бога, і нарікав на Мойсея: Нащо вивели ви нас із Єгипту, щоб померти нам у пустелі? Тому що тут немає ні хліба, ні води, і душі нашій остогид цей непридатний харч.
6. І послав Господь на народ отруйних зміюк, котрі жалили народ, і померло багато народу із синів Ізраїля.
7. І прийшов народ до Мойсея і сказав: Згрішили ми, що ремствували на Господа, і на тебе: помолися Господові, щоб Він забрав од нас зміїв. І помолився Мойсей про народ.
8. І сказав Господь Мойсеєві: Зроби собі змія і пристав його до прапора, і кожен покусаний, глянувши на нього, залишиться живий.
9. І виготовив Мойсей мідного змія і приставив його до прапора, і коли гад кусав чоловіка, він, глянувши на мідного змія, залишався живий.
10. І рушили сини Ізраїля, і зупинилися в Овоті.
11. І рушили із Овоту, і зупинилися в Ійє-Гаварімі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця.
12. Звідти рушили, і зупинилися в долині Зереду.
13. Рушивши звідси, зупинилися біля тієї частини Арнону в пустелі, котра виходить від рубежів Амореїв; бо Арнон – то кордон Моава, між Моавом і Амореєм.
14. Тому й сказано у книзі війн Господніх:
15. Вагев у Суфі і потоки Арнону, і вершина потоків, котра схиляється до Шебет-Ару і підходить до володінь Моава.