15. Для вас, громадо Господня, і для зайшлого, котрий живе у вас, статут один, статут вічний у роди ваші: що ви, те й зайшлий нехай буде перед Господом.
16. Закон один, і одні права нехай будуть для вас і для захожого, який житиме серед вас.
17. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли ви прийдете на землю, на котру Я веду вас,
19. І будете їсти хліб тієї землі, то піднесіть дар підношення Господові.
20. Підносьте коржа з першого борошна дар приношення; Господові підносьте його так, як підношення з току.
21. Від першого тіста вашого віддавайте для дару підношення Господові у поколіннях ваших.
22. Якщо ж переступите цю настанову, не віддаючи того, і не виконаєте усіх цих заповідей, котрі повідав Господь Мойсеєві,
23. Усього, що заповідав вам Господь через Мойсея, від того дня, котрого Господь заповідав вам, і в майбутньому для поколінь ваших,
24. То, якщо з недогляду громади вчинена помилка, нехай уся громада принесе одного молодого бичка для приношення всеспалення, для приємних пахощів Господові, з хлібним приношенням і поливним приношенням його, за настановами, і одне козеня для приношення за гріх.
25. І спокутує священик за всю громаду синів Ізраїля, і буде прощено їм; бо це була помилка, і вони принесуть приношення своє для пожертви Господові, і пожертву вчинену на вогні за гріх свій перед Господом, за свою помилку.
26. І буде прощення всій громаді синів Ізраїля і захожому, який житиме між ними; тому що весь народ зробив те помилково.
27. А якщо хтось один згрішить, не відаючи того, то нехай принесе козу однорічну для приношення за гріх.
28. І спокутує священик за душу, яка вчинила гріх, помиляючись, перед Господом, і звершить спокуту, і прощено буде їй.