10. Благословенне царство батька нашого Давида, що приходить в ім‘я Господнє! Осанна на висоті!
11. І увійшов Ісус до Єрусалиму і в храм; і оглянув усе, але година була вже пізня, то пішов у Віфанію з дванадцятьма.
12. Наступного дня, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів;
13. І побачив здалеку смоковницю, вкриту листям; наблизився, чи не знайде на ній якогось плоду; та коли підійшов до неї, нічого не знайшов, окрім листя, бо ще не настала пора плодів.
14. І сказав їй Ісус: Віднині нехай ніхто не з‘їсть від тебе плоду повіки! А учні Його все це чули.
15. Прийшли до Єрусалиму. Ісус, зайшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали, і тих, що купували в храмі, і перекинув столи міняйлам, і лавиці – продавцям голубів;
16. І не дозволяв, щоб хтось проніс через храм яку-небудь річ.
17. І навчав їх, кажучи: Чи не написано: “Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів?” А ви зробили його вертепом розбійників.
18. Почули це книжники і першосвященики і шукали, у який спосіб погубити Його; тому що боялися Його, бо увесь народ дивувався з учення Його.
19. А коли настала пізня година, Він вийшов геть з міста.
20. А вранці, коли проходили мимо, побачили, що смоковниця всохла до коріння.
21. Тому, пригадавши, Петро сказав Йому: Учителю! Подивися: смоковниця, котру Ти прокляв, засохла.
22. Ісус у відповідь сказав їм: Майте віру Божу!
23. Бо істину вам кажу: Якщо хтось скаже горі оцій: Посунься і кинься в море, і не матиме сумніву в серці своєму, але повірить, що справдиться за словом його, – буде йому, чого не зажадає.
24. Тому й кажу вам: усе, що будете просити в молитві, – вірте, що одержите, – і буде вам.