14. А те, що впало в терня, це ті, котрі слухають слово, але відходячи, турботами, багатством і насолодами житейськими придушуються і не приносять плоду.
15. А те, що впало на добру землю, це ті, котрі, почувши слово, бережуть його в доброму й чистому серці і приносять плід у терпінні. Сказавши це, Він проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує!
16. Ніхто запаленої свічки не покриває посудиною, або не ставить її під ліжко, а ставить на свічник, щоб світло бачили ті, хто входить.
17. Бо немає нічого таємного, що не стало б явним, ні утаємниченого, що не стало б відомим і не виявилося б.
18. Отож, пильнуйте, як ви слухаєте; бо хто має, тому дасться, а хто не має, в того відбереться й те, що він сподівається мати.
19. І прийшли до Нього Матір і брати Його, і не могли підійти до Нього через юрбу народу.
20. І повідали Йому: Матір і брати Твої стоять надворі, бажають бачити Тебе.
21. Він сказав їм у відповідь: Матір Моя і брати Мої – є ті, що слухають слово Боже і виконують його.
22. Одного дня Він зайшов у човен з учнями Своїми і сказав їм: Перепливемо на той бік озера. І попливли.
23. Під час плавання їхнього Він заснув. А на озері зчинилася буря значна, і заливало їх хвилями, і вони були в небезпеці.
24. Вони підійшли, розбудили Його і сказали: Наставнику! Наставнику! Гинемо! Але Він підвівся й заборонив вітрові і хвилям; і вони вщухли, і тиша настала.
25. Тоді сказав Він їм: Де віра ваша? А вони у страхові і подиві сказали один одному: Хто ж це такий, що навіть вітрам наказує і воді, і підкоряються Йому?
26. І припливли в країну Гадаринську, що навпроти Галілеї.
27. А коли Він вийшов на берег, зустрів Його один чоловік городянин, що з давніх часів мав у собі демонів, не вдягався ніколи, і мешкав не в оселі, а в гробах (печерах).
28. Він побачив Ісуса, закричав, і впав перед Ним ницьма і голосно сказав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене.
29. Бо Ісус звелів духові нечистому вийти з цього чоловіка; тому що він тривалий час мучив його, аж так, що його зв‘язували ланцюгами і мотузками, оберігаючи його, але він розривав ланцюги, – і гнав його демон у пустелю.
30. Ісус запитав його: Яке в тебе ім‘я? Він сказав: Легіон, тому що багато демонів увійшло в нього.
31. І вони просили Ісуса, щоб не наказував їм кинутися в безодню.