10. Отак і ви, коли виконаєте все, що наказано вам, кажіть: Ми служники нікчемні, бо вчинили тільки те, що мусили вчинити.
11. Йдучи до Єрусалиму, Він проходив між Самарією та Галілеєю.
12. І коли входив Він до одного поселення, зустріли Його десять чоловіків прокажених, котрі зупинилися віддалік.
13. І дужим голосом кричали: Ісусе Наставнику! Помилуй нас!
14. Він побачив їх, і сказав їм: Підіть, покажіться священикам. І коли вони пішли, то очистилися,
15. А один із них, побачивши, що уздоровлений, повернувся, і почав голосно прославляти Бога,
16. І упав ницьма до ніг Йому, дякуючи Йому; і це був самарянин.
17. Тоді Ісус сказав: Чи не десятеро очистилися? А де ж дев‘ятеро?
18. Чому ж вони не повернулися прославити Бога, окрім одного чужинця?
19. І сказав йому: Підведися і йди; віра твоя врятувала тебе.
20. Аж ось, фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже, відповідав їм: Не прийде Царство Боже примітним чином,
21. І не скажуть: Ось, воно тут, або: Ось, там. Бо Царство Боже усередині вас.
22. Сказав також учням Своїм: Надійдуть дні, коли зажадаєте бачити хоча б одного з днів Сина Людського, і не побачите;
23. І скажуть вам: Ось, тут, або: Ось, там, – не ходіть і не ганяйтеся;
24. Бо, як блискавка, сяйнувши від одного краю неба, зблискує до другого краю неба, так буде Син Людський за дня Свого.
25. Але передніше належить Йому багато постраждати, і бути відкинутим родом оцим.
26. І, як було за днів Ноя, так само буде й за днів Сина Людського.
27. Їли, пили, шлюбилися, виходили заміж до того дня, як зайшов Ной до ковчега, і прийшов потоп і вигубив усіх.