55. Бо Плоть Моя справді є їжа, і Кров Моя справді є питво;
56. Хто їсть Мою Плоть і п‘є Мою Кров, у Мені перебуває, і Я – в ньому;
57. Як послав Мене живий Батько, і Я живу Батьком, так само й той, що їсть Мене, жити буде Мною.
58. Це і є хліб, що зійшов з небес, не так, як батьки ваші їли манну й померли: Хто їсть хліб цей, житиме вічно.
59. Про це повідав Він у синагозі, навчаючи в Капернаумі.
60. Почувши це, чимало з присутніх учнів казали: Які жорсткі слова! Хто може це чути?
61. Але Ісус, гаразд знаючи Сам у Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: Чи це вас спокушає?
62. А що ж буде, коли побачите Сина Людського, Котрий підноситься туди, де був передніше?
63. Дух дає життя, а плоть не приносить користі ніякої. Слова, котрі Я виповідаю вам, є дух і життя.
64. Але є поміж вами деякі, що не вірують. Бо Ісус від початку знав, хто є ті, що не вірують, і хто зрадить Його.
65. І сказав: Через те й казав Я вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не дасть того Батько Мій.
66. І під той час чимало з учнів Його відступилося од Нього і вже не ходили з Ним.
67. Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Чи не бажаєте й ви відступитися?
68. Симон Петро відповів Йому: Господе! До кого нам відступити? Ти маєш слова вічного життя.
69. І ми увірували і пізнали, що Ти – Христос, Син Бога Живого.
70. Ісус відповів їм: Чи не дванадцятьох Я вибрав вас? Але один із вас диявол.