1. І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.
2. І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.
3. І промовив він до мене: Се про- кляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї.
4. Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.
5. І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?
6. Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.
7. Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина.
8. І промовив він: Отся - то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою.
9. І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом.
10. І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу?
11. Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.