16. А таблицї були дїло Боже і письмо - письмо Боже, вирізане на таблицях.
17. І почув Йосуа голос люду, що вигукував, і каже Мойсейові: Військовий погук у коші.
18. Та нї! каже, не так гукають подужники, і не так гукають подужані; голос пересьпівів я чую.
19. І сталось, що, наближившись до табору, побачив бичка і таньцї, і запалав Мойсей гнївом, та й кинув таблицї з рук, і розбив їх під горою.
20. І взяв бичка, що вони зробили, та й спалив його на вогнї, і розтовк його на прах; та й висипав у воду, та й дав її пити синам Ізрайлевим.
21. І рече Мойсей Аронові: Що тобі заподїяли сї люде? За що навів на їх великий гріх?
22. І рече Арон: Не палай гнївом на мене, добродїю. Ти сам знаєш сей люд, який він ледачий.
23. Кажуть вони менї: Зроби нам бога, щоб ійшов поперед нас, бо не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас з Египецької землї.