20. Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притьма треба відомстити за се.
21. Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.
22. І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.
23. А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.
24. О ко за око, зуба за зуба.
25. Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
26. І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.
27. І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.
28. І коли вколе скотина мужчину чи женщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.
29. А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.
30. Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.
31. Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.
32. Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.
33. А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,