1. А се суди, що обявиш перед ними:
2. Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.
3. Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.
4. Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.
5. Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;
6. Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.
7. А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.
8. І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.
9. А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.
10. Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.
11. А коли б сї три речі не додержав, дак можна їй вийти дармо без окупу.
12. Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.
13. Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.
14. А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.