37. І мандрували сини Ізрайлеві од Рамсесу до Сухоту до шесьтьох сот тисяч пішки чоловіка, опріч дїтви.
38. І мішаного народу много знялось із ними, й вівцї, і товар, дуже багацько скотини.
39. І понапекали палениць опрісноків із тїста, що позабірали з Египту; бо ще не закисло, а їх виганяли з Египту, і не можна було гаятись, а запасу собі не приготовили.
40. Пробуваннє синів Ізрайлевих у Египтї було чотирі ста і трийцять год.
41. І сталось по чотирох стах і трийцять роках, остатнього дня, що вийшла вся потуга Господня з Египецької землї.
42. Сьвяткова се ніч Господеві за вивод їх із Египецької землї. Се ж то й єсть ніч сьвяткована Господеві про всї сини Ізрайлеві в роди і роди їх.
43. І рече Господь Мойсейові та Аронові: От установа паскова: Нїякий чужениця щоб не їв паски.
44. Усякий же раб, куплений за гроші, як обріжеш його, їсти ме її.
45. Заволока ж і наймит нехай не їсть її.
46. Ув одній хатї їсти меться; не виносити меш нїчогісїнько з мясива геть із хати анї кісточки не переломиш із його.
47. Уся громада Ізраїльська допильновувати ме сього.
48. А як пробувати ме заволока з тобою та схоче сьвяткувати пасху Господеві, нехай обріжуть увесь його музький пол, і він буде такий, як землянин. Усякий же необрізаний не їсти ме її.
49. Закон один щоб у вас був, і землянинові, і захожому, що заволїкся до вас.
50. Так і вчинили сини Ізрайлеві, як заповідав Господь Мойсейові та Аронові; так і вчинили вони.