22. І возьміте по кущику гиссопу, та вмочіть у кров, що в мисцї, та й помажте поріг й оба одвірки кровю, що в мисцї, і нїхто з між вас не виходити ме за хатні двері свої до ранку.
23. І йти ме мимо Господь побивати Египтян, і побачить кров на порозі й на одвірках, і мине ті двері, і не попустить губителеві ввійти до вас у хату побивати вас.
24. І переховувати мете се установою собі і дїтям вашим на віки.
25. І як прийдете в землю, що дасть вам Господь, як і глаголав, дак сохраняти мете служеннє се.
26. І як поспитають у вас тодї дїти ваші: Що се за служеннє в вас?
27. Ви казати мете: Жертва пасхова се Господеві, що проходив понад хатами в синів Ізрайлевих в Египтї, як побивав Египтян, доми ж наші ізбавив. І похилились люде й поприпадали до землї.
28. І пійшли та й учинили сини Ізрайлеві; як повелїв Господь Мойсейові та Аронові, так і вчинили.
29. І сталось о півночі, що Господь побив усї первеньцї в Египецькій землї, від первеньця Фараонового, що седїв на престолї свойму, та й до первеньця невольника в темницї, і всї перваки в скотини.
30. Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця.
31. І покликав Мойсея та Арона та й каже: Вставайте, виходьте спроміж людей моїх, і ви й синове Ізрайлеві, та й ійдїте собі, служіте Господеві, як мовляли!
32. І вівцї ваші, й товар ваш забірайте, як мовляли, та й ідїть а мене благословіть!
33. І понукали Египтяне людей, хапаючись проводити їх із землї; бо казали: Пропадемо всї!
34. І позабирали люде тїста свої ще до закису, дїжї свої поввязували в одїж їх по заплїчу в їх.