58. Сини Яалині, сини Дарконові, сини Гідделові,
59. Сини Сафатіїні, сини Хаттилові, сини Похерет-Газеваїмові, сини Амонові.
60. Усїх нетинеїв і синів слуг Соломонових триста девятьдесять два.
61. А ось ті, що вийшли з Телмелаха, Телхарші, Херув-Аддона та Іммера, але вони не могли вказати на дім батьків своїх і на племя своє, чи вони від Ізраїля.
62. Сини Делаїїні, сини Товіїні, сини Некодині - шістьсот сорок два.
63. А з сьвященників: сини Ховаїїні, сини Гаккозові, сини Берзеллїйові, що взяв жінку з дочок Берзеллїя Галаадїя, і став зватись їх іменням.
64. Вони шукали своєї родописї, та не знайшлась, і через те вилучено їх від сьвященства.
65. І Тиршата* сказав їм, щоб вони не їли великих сьвятощів, доки не настане сьвященник із урімом і туммімом.
66. Усієї громади вкупі було сорок дві тисячі триста шістьдесять чоловіка,
67. Окрім невольників їх та невольниць їх; а сих було сїм тисяч триста трийцять сїм; між ними сьпівцїв та сьпівачок двістї сорок пять,
68. Коней було в їх сїмсот трийцять шість, мулів в їх - двістї сорок пять,
69. Верблюдів чотиріста трийцять пять, ослів шість тисяч сїмсот двайцять.
70. Декотрі старшини в поколїннях причинились до роботи: Тиршата дав у скарбницю золотом тисячу драхм, пятьдесять чаш, і пятьсот трийцять риз сьвященницьких.
71. Тай инші старшини в поколїннях зложили в скарбівню на роботи двайцять тисяч драхм золота й дві тисячі двістї мін срібла.
72. А прочі з народу дали двайцять тисяч драхм золота та дві тисячі мін срібла й шістьдесять сїм риз сьвященницьких.
73. І стали жити сьвященники й левіти; воротарі й сьпівцї, народ і нетинеї, й ввесь Ізраїль по містах своїх.