Старий Завіт

Новий Завіт

Iсая 66:17-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

17. Ті, що сьвятять і очищують себе по дубровах, їдять свинину, миши й иншу гидоту, - всї погибнуть, говорить Господь.

18. Я бо знаю думки їх і дїла їх; та й прийду зібрати всї народи й язики, і прийдуть вони й взрять славу мою.

19. І положу на них знамено, й пошлю врятованих зміж них до народів: у Тарсис, у Пулу й Луду, до тих, що лука напинають; у Тубалу, Евану, й по далеких островах, що слави моєї не вбачали, й возвістять вони народам славу мою,

20. І зберуть вони всїх братів ваших зміж усїх народів на дар Господу на конях і возах, на носилах і на мулах та верблюдах - на сьвяту мою гору в Ерусалимі, говорить Господь, - так само, як Ізраїль приносить дар у дом Господнїй в чистій посудинї.

21. З них я буду брати в сьвященники й левіти, говорить Господь.

22. Бо як нове небо й земля нова, що я сотворю, все будуть передо мною, говорить Господь, так буде рід ваш і імя ваше.

23. Тодї місяць за місяцем, субота за суботою приходити ме всяка людина перед лице моє, щоб поклін менї оддавати, говорить Господь.

24. І будуть виходити й оглядати трупи людей, що одцурались мене; червяк їх не вмре й огонь їх не погасне; й будуть вони гидотою всякій тварі.

Читайте повну главу Iсая 66