1. Я дав пізнати себе тим, що про мене не питались; мене знайшли такі, що мене не шукали. Ось я! ось я! сказав я народові, що не звав себе моїм іменем.
2. По всяк день простягав я руки мої до народу неслухняного, що ходив путями лихими, по своїй вподобі,
3. До народу, що мене безнастанно в лице зневажає, бо приносить жертви по садах та палить кадило на цеглї;
4. Що седить у гробах, та в печерах ночи проводить; їсть свинину, а гидка юшка в посудах його;
5. Що говорить: Стій здалека, не наближуйся до мене, бо я сьвятий проти тебе! Вони - дим їдкий для мого носа, - огонь, що по всяк день горить.
6. От, що написано-призначено передо мною: Не буду мовчати, а відплачу, віддам їм у лоно.
7. Ваші переступи, говорить Господь, а заразом і беззаконня отцїв ваших, що кадили на горах і по горбищах зневажали мене, й одміряю в лоня їх все, що здавна коїли.
8. Так говорить Господь: Коли в виноградньому гронї повно соку, кажуть: Гляди, щоб ти його не вшкодив, бо в ньому благодать; те ж учиню я й задля слуг моїх, щоб не всїх погубити:
9. Я виведу з Якова потомство і від Юди наслїдника гір моїх, а внаслїдують те вибрані мої і слуги мої будуть там жити.
10. І буде Сарон пасовищем овець, а долина Ахор - місцем спочивку для волів народу мого, що до мене горнувся.
11. Вас же, що покинули Господа, забули про сьвяту гору мою, закладаєте столи Гадові, та ладите повну чашу для Мени,