1. Хто се йде з Едому, в червоній одежі з Босору, такий величний в своїй одежі, що виступає в повнотї сили своєї? - Се я, - той що в устах його справедливість, я, сильний до рятовання.
2. Чом же одїж твоя червона, а ризи твої - мов у того, що топтав виноград у тискарнї?
3. Я топтав виноград сам один, не було зміж народів нїкого зо мною; і я потоптав їх у гнїву мойму, давив їх у досадї моїй; кров їх бризгала на мої ризи, от я й замаргав усю одїж мою;
4. День бо помсти мав я на умі, і настав рік визволу людей моїх.
5. Я дивився, й не було помічника; дивувався, що не було кому піддержати мене; та менї помогла рука моя, й досада моя - вона піддержала мене;
6. І потоптав я ворогів в гнїву мойму, розбив їх у досадї моїй, і полив землю їх кровю.