Старий Завіт

Новий Завіт

Iсая 56:6-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Та й синів ізміж чужоплемінників, що пристануть до Господа, щоб йому служити й імя Господнє любити, та бути рабами його, - всїх, що стережуть мою суботу від опоганення, і твердо стоять у мойму завітї,

7. Тих приведу я на сьвяту гору мою й звеселю-ущасливлю в мойму домі молитви; всепалення їх і жертви їх будуть любі менї на жертовнику моїм; бо дом мій названий буде домом молитви про всї народи.

8. Господь Бог, що збірає до купи розсипаного Ізраїля, ось так говорить: до зібраних в Ізраїлї я ще й инших буду збірати.

9. Ви, все зьвіррє польове й гаєве, приходїть їсти!

10. Сторожі їх - слїпі всї й невіжі; всї вони пси нїмі, не можуть гавкати, мріють бурмотять, дрімаючи, люблять тільки спати.

11. Се - пси, все голодуючі, наситу не знають; се - пастирі безглузді: всї позирають лиш на свою дорогу; кожний до останнього дбає про свою лиш користь.

12. Приходїть (говорять вони), достану вина, напиймось сикери; як сьогоднї, так буде й завтра; ба ще й більше!

Читайте повну главу Iсая 56