Старий Завіт

Новий Завіт

Iсая 5:13-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

13. За те ж люд мій необачний попаде в неволю; значні в його будуть голодати, богачі ж його з спраги погибати.

14. За те й безодня розтворилась широко, й без міри роззївила пащу свою, й піде туди слава їх і богацтво їх, і шум їх із усїма їх веселощами.

15. І похилиться людина, й смириться муж, а горді спустять очі свої;

16. А Господь Саваот вознесеться високо в тім судї, і Бог сьвятий покаже сьвятість свою в справедливостї.

17. І пасти муться вівцї по своїй волї, й чужі будуть кормитись на позісталих по богачах буйних пасовищах.

18. Горе тим що тягнуть за собою беззаконність шнурами марноти, а гріх - неначе реміннєм возовим;

19. Що то мовляють: Нехай же він поквапиться зо своїм дїлом, щоб нам побачити; нехай наближиться й спевниться рада Сьвятого Ізрайлевого, щоб нам довідатись.

20. Горе тим, що все лукаве добрим величають, а добре - злим; морок, - сьвітлом, а сьвітло мороком уважають; що гірке - у них солодке, а солодке - гіркота!

21. Горе тим, що в своїх очах мудрі, та розумні перед собою самими!

22. Горе тим, що хоробрі до пиття вина, й сильні в приправі впиваючих напитків;

23. Що на судї за гостинцї роблять правим злюку, а правому закон одмавляють!

24. За те, як огонь з'їдає солому, й поломя спалює сїно, так вигорить корінь їх, а цьвіт їх, як порох розвієсь; бо вони відкинули закон Господа Саваота, і Сьвятого Ізрайлевого словом згордували.

Читайте повну главу Iсая 5