Старий Завіт

Новий Завіт

Iсая 46:7-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. І беруть його на плечі, несуть і становлять його на місцї; і стоїть він, не здвигнеться з свого місця; кричать до його кричма, та він не чує, не озветься, в бідї не поможе.

8. Спогадайте се й до серця, зрадники, собі прийміте.

9. Спогадайте давні давна, від початку віків, що я Бог, і нема иншого Бога, нема менї рівнї.

10. Я прорікаю заздалегідь наперед те, що колись буде, й від давнезних давен говорю про те, що ще не сталось; задуми мої спевняться, та й усе, що хочу, я вчиню.

11. Я покликав орла з востоку, з країв далеких; він же спевнить те, що я призначив. Я бо сказав - і доведу се до кінця; призначив - і здїйсню.

12. Слухайте же мене, ви, тугі серцем, од правди далекі:

13. Я наближив уже мою справедливість, вона недалеко, й рятунок від мене не забариться; і дав Сионові спасеннє, Ізраїлеві - славу мою.

Читайте повну главу Iсая 46