6. І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм.
7. Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть.
8. Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто - нїщо люде в його.
9. Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли.
10. Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору.
11. Вагонїєте від сїна, - вродите солому; подих ваш - огонь, він же й пожере вас.
12. І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні.
13. Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою.
14. Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя?
15. А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити,
16. Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його.
17. Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку;
18. Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти?
19. Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним.
20. Подивися на Сиона, - се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься.