4. З квіткою ж вялою в величній окрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її вбачить, зараз простягає руку та й з'їдає.
5. Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу;
6. Він буде духом правосуду тим, що засїдають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять.
7. Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї.
8. Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця.
9. А договорюють: "Кого хоче він учити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком з грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила?