21. Бо встане Господь так, як на горі Перазимі, розгнїваєсь, як на долинї Габаонській, щоб зробити дїло своє, дїло незвичайне, та й довершить своє дїло, своє дїло дивовижне.
22. Тим не жартуйте, щоб кайдани в вас не стали тугійші; бо я чув від Господа, Бога сил, - що пагуба всїй землї призначена.
23. Прихилїте ж слух і послухайте голосу мого; вважайте й вислухайте, що буду до вас промовляти:
24. Хиба плугатарь день у день про свій засїв оре, викидає борозди та боронить землю свою?
25. Нї; зрівнявши ниву, сїє він чорнуху, або розсїває кмин, або сїє пшеницю, ячмінь у вибраному місцї, та просо.
26. Сього порядку навчає його сам Господь; він учить його.
27. Бо не молотять чорнухи валом зубчатим, анї коліс не качають по кминові, а палицею вибивають чорнуху, та й кмин - палицею.
28. Та й збіжжє вимолочують, та не роздавлюють його; водять по йому молотїльні колеса з їх кіньми, та розтирають.
29. І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його!