3. Земля опустїє до щаду, й мов би злуплена буде; бо Господь вирік се слово.
4. Засумує, заниє; поникне, помарнїє куля земна; поникнуть і ті, що з висока позирали на людей на землї.
5. Бо земля вся зледащіла під живучими на нїй, вони бо переступили закони; змінили устави; зломали вічний заповіт.
6. Тим то пожере прокляттє землю, й живучі на нїй відберуть кару; за те попалені осадники землї, й не багато зостанесь людей.
7. Заплакали соком грона, захоріла винна лоза, зітхає кожне серце, - перед тим веселе.
8. Перестали веселощі з бубнами, замовкли радісні клики, занїміли гуслі;
9. Вже вина не пють із сьпівом; гіркий напиток усїм, що його пють.
10. Поруйнований запустїлий город, будинки замкнені стоять, нї-як входити.
11. Плачуть за вином по улицях; радощі замеркли, прогнані всї веселощі з землї.
12. В городах пустки зістались, ворота повалились.
13. А на землї буде з народами те саме, що буває, коли пообтрушують оливки, виноград обріжуть, та покінчать збірку.
14. (тільки праведні) Тілько вони піднесуть свій голос, возрадуються задля величностї Господньої, голосно викликати муть із того моря.