8. І заплачуть рибалки, й заридають усї, хто вудку в ріку закидав, і хто неводи в воду запускав, - у тугу попаде;
9. І засмутяться ті, що лен управляють, і ткачі, що білі полотна ткали;
10. І пірвуться сїти, а всї, що завели собі саджавки на живу рибу, занепадуть духом.
11. І втеряла розум старшина Зоанська; рада мудрих мужів Фараонових стала безглуздою. Як бо станете ви дораджувати Фараонові? чи може: ось то, я син давних мудрих родичів царських!
12. А де ж вони? де твої премудрі? нехай би тепер тобі сказали, коли знають, що се над Египтом задумав удїяти Господь сил небесних?
13. Одур стали радні люде Зоанські, збилась із глузду старшина Мемфиська, звели Египет із дороги голови в народї його.
14. Одуру дух послав Господь на них, і ввели вони Египет у блуд у всїх справах його, так, як робить пяний, що блює й в блювотинї бродить.