Старий Завіт

Новий Завіт

Iсая 14:20-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

20. Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!

21. Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.

22. Так, встану на них - говорить Господь Саваот - і вигублю імя Вавилону до нащадку - й сина й внука, говорить Господь.

23. І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.

24. Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,

25. Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.

26. Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;

27. Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, - хто її відверне?

Читайте повну главу Iсая 14