12. Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
13. Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
14. Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
15. А тепер ти попав в пекло, - в глибінь преисподню.
16. Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той - мовляв - що хитав землею, та трусив царствами?
17. Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
18. Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
19. Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, - ти, мов те падло, що його топчуть,
20. Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
21. Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
22. Так, встану на них - говорить Господь Саваот - і вигублю імя Вавилону до нащадку - й сина й внука, говорить Господь.
23. І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
24. Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
25. Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
26. Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
27. Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, - хто її відверне?
28. В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово: