20. Затнетеся ж, опір ставши, - тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21. О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер - душогубцї.
22. Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23. Князї твої - проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.