18. А тодї прийдїть - і розсудимось, - говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця - я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, - обмию їх, як вовну.
19. Схочете слухняним робом у мене ходити, - буде вас земля усяким благом надїляти;
20. Затнетеся ж, опір ставши, - тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21. О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер - душогубцї.
22. Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23. Князї твої - проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.