7. Попри гряницю Рубенову од восточнього краю до західнього, се один пай Юдї.
8. А попри гряницю Юдину, од восточнього краю до західнього, се сьвятий пай, завширшки двайцять і пять тисяч тичин, а завдовжки на рівнї з иншими паями, од восточнього краю до західнього; серед його буде сьвятиня.
9. Пай, що присьвятите Господеві, буде завдовжки в двайцять і пять тисяч, а завширшки в десять тисяч тичин.
10. А сей сьвятий пай буде належатись сьвященникам - на північ двайцять і пять тисяч, ід морю завширшки в десять тисяч і 'д востоку завширшки десять тисяч, а 'д полудню завдовжки двайцять і пять тисяч тичин; серед його же буде сьвятиня Господня.
11. Се присьвятите сьвященникам із синів Садокових, що стояли на моїй вартї, що за часу відступництва синів Ізрайлевих не відступили від мене, як инші левіти.
12. До них належати буде ся частина землї з пресьвяченого паю, сьвятиня сьвятинь, коло гряницї левітів.
13. І левіти одержать так само коло сьвященничої гряницї двайцять і пять тисяч тичин завдовжки й десять тичин завширшки; вся довжина двайцять і пять тисяч, а ширина десять тисяч жердок.
14. І з сього паю не можна їм нї продати, нї проміняти, й первоплоди з землї не можуть переходити нї до кого другого, бо се присьвячене Господеві.
15. А останок пять тисяч тичин завширшки з двайцятьма й пятьма тисячами завдовжки призначається місту на спільне користуваннє, на осадництво й на пригороди. Город буде в серединї.
16. І се розмір його: півночній бік чотирі тисячі й пятьсот, а західній бік чотирі тисячі й пятьсот жердок.
17. А передмістя городу од півночі двістї й пятьдесять, і од полудня двістї й пятьдесять і од заходу двістї пятьдесять тичин.
18. А що зістанеться з довжини проти присьвяченого паю - десять тисяч тичин ід востоку й десять тисяч ід заходу проти присьвяченого паю, - то вроджай із сієї землї має обертатись на харчуваннє робочих у містї.
19. Робити ж у городї можна робітникам із усїх поколїнь Ізрайлевих.
20. Увесь оддїлений пай завдовжки двайцять і пять тисяч і завширшки двайцять і пять тисяч жердок, чотирокутний, видїлите в присьвячений пай, притуливши до того й держави городські;
21. А останок князеві. Як попри присьвячений пай, так і попри держави городські, проти двайцятьох і пятьох тисячей жердок до восточньої гряницї паю, й на захід проти двайцятьох і пятьох тисячей коло західньої гряницї, розмірно до сих паїв - пай князеві, так що присьвячений пай і сьвятиня будуть по серединї в його.
22. І те, що від держав левітських і від держав міських зістається проміж ними, належати буде так само до князя. Промежок між гряницею Юдиною й між гряницею Беняминовою належати ме до князя.
23. Останок же од поколїнь: - з восточнього краю до західнього - один пай Беняминові.
24. Коло гряницї Беняминової од восточнього краю до західнього - один пай Симеонові.