1. І надійшло до мене слово Господнє:
2. Сину чоловічий! пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог: Голосїть: Ой, чорний, нещасний день!
3. Бо вже близько день; так, близько вже день Господень; хмарний день; година народів надходить.
4. І прийде меч на Египет, і покриє страх Етіопію, як у Египтї падати муть побиті, коли повиношені будуть скарби його й поруйновані підвалини його.
5. Етіопія й Ливія й Лидия і ввесь помішаний нарід і Хуб і ввесь люд тих земель, що з ними сполучені, поляжуть із ними од меча.
6. Так говорить Господь: Упадуть підпори Египту, й повалиться гординя могучостї його; од Мигдола до Сіени падати муть у йому од меча, говорить Господь Бог.
7. І опустїє він серед попустошених земель, і стояти муть міста його серед попустошених городів.
8. І зрозуміють вони, що я - Господь, як пущу Египет на пожар, і всї підпомочники його будуть порозтирані.
9. У той день вийдуть посли на суднах від мене, щоб ізлякати байдужних Етіопіїв, і нападе на них перестрах, бо ось, день Египту - він і до них надходить.
10. Так говорить Господь Бог: Зроблю кінець многолюдному Египтові рукою Навуходонозоровою, царя Вавилонського.
11. Він і з ним люд його, найлютїйший між народами, будуть приведені пустошити землю, й добудуть вони мечі свої проти Египту й сповнять землю побитими.
12. І повисушую ріки, й віддам землю злюкам у руки, й спустошу землю рукою чужоземцїв із усїм, чим вона повна. Я, Господь, сказав се.
13. Так говорить Господь Бог: Оберну в нїщо ідоли й повигублюю боввани в Мемфисї, й з землї Египецької не буде вже більш князя, й наведу страх на Египет.
14. І спустошу Патрос, і пущу пожаром Зоан, і розпочну суд над Но.
15. І вилию гнїв мій на Син, твердиню Египецьку, й вигублю натовп людей в Но.
16. Пущу Египет із огнем, задрожить Син, Но повалиться, а на Ноф (Мемфис) нападе ворог серед дня.
17. Молодики в Онї й Пубастї поляжуть од меча, а останок пійде в неволю.
18. І в Тафнисї потемнїє день, як зломлю там ярмо Египецьке й зроблю кінець гордій потузї його. Хмара покриє його, а дочки його пійдуть у неволю.
19. Оттак учиню я суд над Египтом і взнають, що я - Господь.
20. Ув одинайцятому роцї, в первому місяцї, сьомого дня в місяцї надійшло до мене слово Господнє:
21. Сину чоловічий! зломив я рамя Фараонові, цареві Египецькому, й ось, воно ще не перевязане, щоб могло вилїчитись, не обвите обвитками, щоб вернулась йому снага вхопити меча.
22. Тим же то так говорить Господь Бог: Ось я проти Фараона, царя Египецького, й поламлю йому руки, здорову й переломлену, й випаде меч із руки в його.
23. І порозпорошую Египтян проміж народами й розвію їх по землях.
24. А руки в царя Вавилонського скріплю і дам йому в правицю меча мого; руки ж Фараонові поломлю, щоб, поранений, стогнав тяжко перед ним.
25. Скріплю руки цареві Вавилонському, а руки Фараонові опадуть, і зрозуміють, що я - Господь, як дам у руку цареві Вавилонському меча мого, а він простягне його на землю Египецьку.
26. І порозпорошую Египтян проміж народами, й порозвіваю їх по землях, і спізнають, що я - Господь.