9. Тодї ми спитали в тих старшин і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дїм сей й дороблювати сї мури?
10. А окрім того ми спитали в їх про їх імення, щоб дати знати тобі й написати імення тих людей, котрі в їх передують.
11. А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба й землї, а будуємо дім, що був збудований багато років переднїйше, - і великий царь в Ізраїлї будував його й скінчив його.
12. Та як наші батьки розгнївали Бога небесного, віддав він їх в руку Навуходонозора, царя Вавилонського, Халдейця; а він зруйнував сей дім, і виселив народ у Вавилон.
13. Але першого року Кирового, царя Вавилонського, дав царь Кир дозвіл збудувати сей дім Божий;
14. Та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що винїс Навуходонозор із храму Ерусалимського та віднїс у храм Вавилонський, - винїс царь Кир із храму Вавилонського, й віддав його Шешбазарові, що його настановив начальником областї,
15. І сказав йому: Візьми сей посуд, пійди та віднеси його в храм Ерусалимський, і нехай будують дім Божий на свойму місцї.
16. Тодї той Шешбазар прийшов, заложив дом Божий в Ерусалимі; і від того часу й досї будують його, та ще не скінчили.
17. І так, коли царева воля, нехай пошукають в домі царських книгозборів, там у Вавилонї, чи справдї царь Кир дав дозвіл будувати сей дім Божий в Ерусалимі, а царську волю про се нехай пришлють до нас.