1. Я, Навуходонозор, проживав спокійно в мойму домі та мав гаразд в моїх палатах.
2. Та приснився менї сон, що налякав мене, й думки на ліжку мойму та мрії в голові моїй навели на мене смуток.
3. І дав я приказ привести до мене всїх мудрецїв Вавилонських, щоб сказали менї, проти чого той сон.
4. От і прийшли віщуни, чародїї, Халдеї та ворожбити; я оповів їм сон, але вони не могли виложити менї, проти чого він.
5. Вкінцї ввійшов до мене Даниїл, котрому дано імя Валтасар - по імени Бога мого, а в котрому дух сьвятого Бога; йому оповів я сон.
6. Валтасаре, голово над мудрецями! я знаю, що в тебе дух сьвятого Бога, й нїяка тайна тобі не тяжка; відкрий же менї видиво мого сну, що менї снився, і проти чого він.
7. А видива голови моєї в ліжку мойму були такі: Я бачив - от посеред землї дерево дуже високе.
8. Здорове було те дерево й міцне, а вершина його досягала до неба, й було його видко до країв усієї землї.