Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 9:11-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

11. І постановлю заповіт мій з вами: що нїяке тїло не вимре вже од потопньої води, і не буде вже потопу водного, щоб спустошити всю землю.

12. І рече Господь Бог Ноягові: Ось вам знаменнє заповіту, що я дав між мною і вами і між усякою живою душею, яка єсть з вами в роди вічні:

13. Райдугr мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею.

14. І станеться, як наведу хмари понад землею, що з'явиться веселка моя в хмарі.

15. І спогадаю заповіт мій, що постав між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тїлї: що не буде вже води потопньої на погибель усякому тїлу.

16. А буде райдугw моя в хмарі, і дивитись му на її, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тїлом, яке єсть на землї.

17. І рече Бог Ноягові: Се знаменнє вмови, що постановив я проміж мною і усяким тїлом, яке єсть на землї.

18. Сини ж Ноягові, що повиходили з ковчега, були: Сем, Хам і Яфет. Хам же був отець Канаанів.

19. Троє сих сини Ноягові, і від них порозсївались люде по всїй землї.

20. І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград.

21. І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму.

Читайте повну главу Буття 9