Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 7:1-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї.

2. Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю,

3. І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї.

4. Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив.

5. І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог.

6. Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї.

7. І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої.

8. І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї,

9. По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові.

10. І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю.

11. В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись.

Читайте повну главу Буття 7