Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 6:6-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Дак жалкував Господь, що сотворив чоловіка на землї, тай журився тяжко.

7. І рече Бог: Вигублю чоловіка, що із землї, як чоловіка, так і скотину, і лазюче і летюче: бо взяла мене досада, що посоздавав їх.

8. Нояг же здобувся на ласку в Господа.

9. Оце ж Ноягова й постань. Нояг був праведний чоловяга, без гріха між сучасниками своїми. Нояг ходив з Богом.

10. І появив Нояг три сини: Сема, Хама і Яфета.

11. Земля ж попсувалась перед Богом, і сповнилась насильством земля.

12. І споглянув Бог на землю, аж вона зопсувалась: бо зопсувало всяке тїло свою путь на землї.

13. І рече Бог Ноягові: Конець усякому тїлу прийшов перед мене: бо землю сповнено насильством од них. Оце ж хочу їх викоренити з землї.

14. Зроби собі ковчег із соснового дерева; гнїзда поробиш у ковчезї та й посмолиш його з середини і надвору смолою.

15. А зробиш ковчег тако: трох сот локот завдовжки ковчег, і пятьдесять локот завширшки, а трийцять локот заввишки.

Читайте повну главу Буття 6