1. Як почали ж люде намножуватись на землї та понароджувалось дочок у їх,
2. Тодї сини Божі, бачивши, що в синів чоловічих дочки хороші, брали їх за жінок, хто котору вподобав.
3. І рече Господь: Не буде мій дух переважувати в людинї до віку, бо вона тїло; дак нехай віку людського буде сто і двайцять год.
4. Були тодї на землї велетьнї, та й навпосьлї, як сини Божі горнулись до дочок чоловічих, а вони їм роджали. Се ті потужники, що з давнїх давен бували високо вславлені.
5. Як же побачив Бог, що ледарство людське було велике на землї, а люде дбають повсячасно тільки про лихе,
6. Дак жалкував Господь, що сотворив чоловіка на землї, тай журився тяжко.
7. І рече Бог: Вигублю чоловіка, що із землї, як чоловіка, так і скотину, і лазюче і летюче: бо взяла мене досада, що посоздавав їх.
8. Нояг же здобувся на ласку в Господа.
9. Оце ж Ноягова й постань. Нояг був праведний чоловяга, без гріха між сучасниками своїми. Нояг ходив з Богом.
10. І появив Нояг три сини: Сема, Хама і Яфета.
11. Земля ж попсувалась перед Богом, і сповнилась насильством земля.