14. І вернувсь Йосиф у Египет сам і браттє його і всї що піднялись із ним ховати батька його.
15. Бачивши ж браттє Йосифове, що помер отець їх, мовляли: Може, зненавидить нас Йосиф, і віддячить нам за все зло, що заподїяли йому.
16. І послали посли до Йосифа говорючи: Панотець заповідав перед смертю своєю так:
17. Ось як промовте до Йосифа: Прости братам твоїм переступ їх і гріх їх, що вони тобі заподїяли зло. Благаємо ж тебе, прости переступ рабам Бога батька твого. І плакавсь Йосиф, як промовляли вони до його.
18. І прийшли до його самі брати його, і впавши перед його лицем, промовляли: Се - ми раби в тебе.
19. І каже до них Йосиф: Не лякайтесь; хиба я замість Бога?
20. Хоч ви змовлялись проти мене, та Бог те обернув на добре, щоб так було, як тепер, і вирятувалось много людей у голоднечу.
21. Тим же то не лякайтесь тепер. Я годувати му й вас і малечу вашу. І втїшив їх і промовляв до них прихильно.
22. І пробував Йосиф в Египтї сам і батька його дїти. І пожив Йосиф сто і десять років.