16. Дан свій люд судити буде, рід свій в Якові.
17. Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.
18. На твою вповаю поміч, Господе, мій Боже!
19. Гад - напре на його військо, він побє потужне.
20. Ассер у життї роскішнім їсти ме хлїб з туком, ласощі царські усїм він вистачати буде.
21. Нафталїй гіллє розкине пишним дубом.
22. Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру.
23. Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій
24. Він удержав у потузї. Руцї не послабли.
25. Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.
26. Ті ж бо всї благословення, що дознав отець твій, взяли гору над горами, вічними холмами. Ой нехай же на голову всї Йосифові зійдуть і на тїмє осяйного князя між братами!