Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 45:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. І не здолїв більш перемогати себе перед усїма, що стояли навкруги, і закричав: Геть усї від мене! І не зісталось нїкого при Йосифі, як признававсь браттю свойму.

2. І заплакав у голос, і почули Египтяне й уся господа Фараонова.

3. І каже Йосиф браттю свойму: Я Йосиф! Чи жив іще панотець мій? І не здолїли брати відказати йому; стрівожились бо перед ним.

4. Каже ж Йосиф браттю свойму: Приступіте до мене. І приступили. І каже: Я Йосиф, брат ваш, що продали ви в Египет.

5. Тепер же не сумуйте, і не вдавайтесь у тугу, що продали мене сюди; про те бо, щоб ми були живі, послав мене Бог перед вами.

6. Се ж бо вже друге лїто голодує земля, а ще пять років осталось, що не буде нї оранки нї жнив.

7. І послав мене Бог поперед вами переховати вам останок на землї, і ратувати ваші душі великим поратунком.

Читайте повну главу Буття 45