Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 42:27-32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

27. Розвязавши один торбину свою, щоб усипати оброку ослам своїм на попасї, побачив гроші свої; бо вони були зверху, в устї мішковому.

28. І каже браттю свойму: вернено менї гроші; ось вони в торбі моїй. І охляло серце в їх, і поторопіли, говорючи одно одному: Що се вдїяв нам Бог?

29. І прийшли до Якова, отця свого, в Канаан землю, і оповідали все, що сталось їм, і казали:

30. Промовляв до нас господар землї тієї жорстоко, і вважав нас за розглядників його землї.

31. Ми ж йому казали: Певняки ми, не розглядники.

32. Дванайцятеро братів нас синів отецьких; одного нема, меньший же з панотцем нашим тепереньки в Канаан землї.

Читайте повну главу Буття 42