22. І бачив я вві снї мойму, неначе семеро колосків виросло з одного стебла повних і добрих.
23. Другі ж семеро колосків тоненьких і спалених вітром виросли слїдом за ними.
24. І пожерли семеро засохлі колоски і спалені вітром сїмох колосків добрих і повних. І росказав я віщунам, та не було нїкого, щоб менї те з'ясувати.
25. І каже Йосиф Фараонові: Сон Фараонів один: що Бог творити ме, показав Фараонові.
26. Семеро коров гарних - сїм років, і семеро колосся доброго - сїм років; сон один.
27. І семеро коров худих і поганих, що вийшло за ними, сїм років, і семеро порожних колосків, спалених східним вітром, се буде сїм років голодних.
28. Оце воно, що я сказав Фараонові: Що хоче Бог творити, він показав Фараонові.
29. Дивись, оце настануть сїм лїт великого врожаю по всїй Египецькій землї.
30. Прийде ж і сїм лїт голодних за ними; і забудуть про наддостаток в Египецькій землї, і погубить землю сю голоднеча.
31. І не знати муть уроджаю в землї сїй від голоднечі тієї, що йде за ним; тяжка бо буде вельми.
32. Приснився ж сон Фараонові двічі про те, що се постане від Бога, і незабаром приведе Бог се в дїло.
33. Тим нехай Фараон вигледить чоловіка мудрого й зугадного, та й поставить його над Египецькою землею.