Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 40:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.

2. І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.

3. І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.

4. І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.

5. І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.

6. Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.

7. І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?

8. Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.

9. І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,

10. У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.

11. А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.

12. І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.

Читайте повну главу Буття 40