7. Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним.
8. Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його.
9. І рече Господь Каїнові: Де твій брат? А він каже: Не знаю. Хиба я сторож брата мого?
10. І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї.
11. Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї.
12. Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї.
13. І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю.
14. Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене.
15. І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро.