Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 4:12-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

12. Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї.

13. І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю.

14. Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене.

15. І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро.

16. І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї 'д Едену.

17. І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха.

18. Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха.

19. І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла.

20. І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину.

21. А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки.

Читайте повну главу Буття 4