10. І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї.
11. Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї.
12. Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї.
13. І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю.
14. Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене.
15. І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро.
16. І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї 'д Едену.
17. І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха.
18. Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха.
19. І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла.
20. І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину.
21. А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки.
22. Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всїх тих, що кують мідь і залїзо. Сестра ж Тубаль-Каїнова Ноема.
23. І каже Ламех жінкам своїм: Ой Зилло й Адо, кохані жінки Ламешихи! Слухайте, що я скажу вам, чуйте слово певне. Коли б за болючу рану вбив я чоловіка, коли б за синяк одвдячив парубкові смертю, -
24. Кара б сталась за Каїна в семеро хто вбив би, за Ламеха ж у сїмдесять і сїм раз би сталась.
25. І взнав Адам жінку свою знов, і вродила вона сина і дала йому імя Сет: Воскресив бо каже, менї Бог потомство замість Абеля, що вбив Каїн.