Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 39:14-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

14. Гукнула на домовників, та й каже їм: Бачте, увів до нас Єврея, щоб насьміявсь із нас. Увійшов до мене, та й хотїв лягти зо мною, так я закричала голосно.

15. І сталось, як почув, що я зняла крик та загукала, покинув одїж свою в мене, да метнувсь на втеки.

16. І положила одїж його коло себе, докіль прийде пан його до дому.

17. І повідала йому такими словами: Прийшов до мене парубок Єврей, що ввів єси до нас, посьміятись із мене.

18. І сталось, як зняла голос, та закричала, він покинув одїж свою, та й побіг втеком.

19. І сталось, як почув пан його слова жони своєї, що каже до його: От яким робом пійшов парубок твій, запалав гнївом,

20. І взяв Йосифа пан, вкинув його в темницю, туди, де вязники цареві седїли в неволї, і пробував там у темницї.

21. Но Господь був з Йосифом і змилосердивсь до його, і дав йому ласку в очу доглядника темничнього.

22. І віддав доглядник темничний в руки Йосифові всїх позакиданих у темницю, і все, що там роблять, роблено за його порядкуваннєм.

23. Доглядник же темничний не дозиравсь нї до чого під його руками; бо Господь був із ним, і що він чинив, у всьому Господь помагав йому.

Читайте повну главу Буття 39