17. Каже ж йому чоловік: Погнались ізвідсї; чув бо, як мовляли: Поженимось у Дотан. І пійшов Йосиф слїдом за браттєм своїм, і зустьрів їх у Дотанї.
18. Загледїли ж його оддалеки, перш нїж наближився до них, і змовились на його, щоб убити його.
19. Каже ж брат до брата: От сновидець той ійде.
20. Нумо вбємо його та вкиньмо в який колодязь, та й казати мемо: Зьвір лютий пожер його; от і побачимо, що станеться з тих снів його.
21. Чуючи ж се Рубен, одняв його з рук у їх, та й каже: Не губімо душі.