Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 35:11-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

11. Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.

12. І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.

13. Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.

14. І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.

15. І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.

16. І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.

17. Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.

18. Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.

19. Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.

20. І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.

21. Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.

Читайте повну главу Буття 35